У кожного – свій шлях, своя дорога,
Та кожен щастя варт і ласки Бога.
Крізь довгу чорну ніч і темне небо
Крокуєш ти на схід з дошкульним щемом.
Крізь миті невезінь ідеш натхненно,
Крізь промахи і біль – вперед уперто.
То скеля, то гора, то сині хмари…
То вітер, то гроза, то довгі чвари…
Ти йдеш своїм шляхом на поклик серця,
Ясніє маяком надії зерня.
Долаєш сумнів, страх, страшенну втому
І навіть уві снах дерешся вгору.
У кожного – свій курс, свої маршрути,
Свій до тріумфу ключ і власні муки.
Своя єдина путь, свої бажання,
Своя глибинна суть, свої благання…