Между явью и сном, в колыбели тепла
С ароматами мёда, корицы и трав,
Растворяюсь до атома, ночь, как смола,
Увлекает меня, в свой поток переняв.
В паутине забвения путает сон
Полустёртые тени событий и дат, -
Экспликация смысла весне в унисон,
Ненадёжный туман под созвездьем Плеяд.
Ухожу по дорожке из света и грёз,
Улетаю в пространственный омут надежд,
Где так много путей ненароком сошлось,
И проходит невидимый зыбкий рубеж.
Только вздох отделяет разумную грань
От тоски по тому, что, увы, не сбылось…
Слёзы мира, стекая, бегут в иордань,
И душа Млечный путь пробивает насквозь.
***
Проміж дійсністю й сном, мов в колисці тепла,
З ароматами меду, кориці, зірок,
Розчиняюсь до атома, ніч, як смола,
Захопила мене, в свій уклавши поток.
В забутті павутиння знов путає сон
Напівстертіі тіні подій тих і дат,
Експлікаціі сенсу весні в унісон,
Ненадійний туман під сузір"ям Плеяд.
Я іду по дорозі зі світла та мрій,
Де багато стежин ненароком зійшлись,
Відлітаю в простори, вир світлих надій,
Де проходить невидимий хисткий рубіж.
Відокремлить зітханням розумну ту грань
Від журби неоправданих пройдених меж.
Сльози світу зливаючись л"ються в Иордан,
Шлях Чумацький душа прбиває, мов меч.
Перевод на украинский Павла Гончарова