Палит весна на ольхах ладан,
и пахнет утра холод синий.
Апрель зелёный кодекс властно
напишет карасям и линям.
К пруду, что спрятался за гаем,
мыть облака идут девчата,
и ветер листья раскрывает,
ведь хочет солнце с ольх сорвать их.
Вновь обретает сердце слово
влюблённо-лёгкое, хмельное!
И в небо ясное, пунцовое,
как птицы, полетели ольхи.
14 апреля 1935.
ВІЛЬХИ
Весна на вільхах палить ладан,
і пахне ранків холод синій.
Зелений кодекс квітня влада
для карасів напише й линів.
До ставу, що закрився гаєм,
ідуть дівчата хмари прати,
і вітер листя розгортає,
бо хоче сонце з вільх зірвати.
І серце знов знаходить слово
струнке, закохане й сп’яніле!
У небо ясне й малинове,
мов птахи, вільхи полетіли.
14 квітня 1935.