У коло дружніх віршувань
запросимо панєнку Музу;
гостинно, щедро, без вагань,
налляєм кави їй без фузу.
Такої кавиці ніде
вона, напевно, не скуштує;
поет "родзинки" там кладе,
які душа, мов мід, смакує.
Метафор запашна ваніль,
терпкий епітетний цикорій -
новий в кавоварінні стиль,
із певних складових калорій.
Емоцій лагідний нектар
надасть напою аромату;
живильний поетичний жанр
частує Фею рим крилату.
Смак кави чорної життя
гирчить у прозі сьогодення;
поет любові почуття
перетирає на варення
І пропонує на десерт
закоханим в красу поезій,
хто на добро кладе акцент
у римуванні власних тезів.
Хай коло дружніх віршувань
надалі збільшує розмІри
й плоди мистецьких гуртувань
нарОдяться в сузір'ї Ліри.
Натхнення, просимо, залиш
усім, хто дихає рядками;
щоб став шедевром кожен вірш,
благословенний Небесами...
23/06/2023/