Великая среда. Печаль разлита
По саду ароматом белых роз,
Дождь сеется сквозь облачные сита,
И всё, что предначертано, сбылось.
Бог предан не единожды, и ныне
В который раз Он примет этот крест.
Весь мир увяз в убийственной гордыне,
Ему не надо судей и божеств.
Как просто человека разуверить
В тех истинах, что зиждились в веках
На постулатах праведности, зверя
Он предпочёл, и с пеной на губах
Доказывает собственную дурость,
Из праха выйдя и почив в земле.
Прискорбна недалёких смертных участь,
Погрязших в отрицанье и хуле!
Как время быстротечно в поднебесье!
Назавтра грянет в мире Божий гром,
Придёт конец земной бесовской мессе,
И грешники предстанут нагишом
На Страшный Суд. И поздно будет плакать,
Молить и в страхе трепетать пред Тем,
Кто терпеливо ждал, что эта слякоть
Пропащая не пала насовсем…
Скорбит природа на страстной неделе,
Течёт с небес прохлада робких струй
Весеннего дождя, скворцы отпели
Предательский последний поцелуй…
Перевод на Украинский язык
Павел Гончаров
ВЕЛИКА СЕРЕДА.
Велика середа.Розлитий сумом
По саду аромат п"янкий мімоз,
Дощ сіється без водяного струму,
І знову, що призначено, збулось.
Бог зраджений не один раз, і нині,
І в котрий раз Він прийме знову хрест.
Весь світ загруз у вбивчій тій гордині,
Йому не треба суддів і божеств.
В людині просто викликать зневіру
В тих істинах, згрунтованих в віках
На постулатах праведності. Звіра
Він вибере, і з піной на губах
Знов дурість доведе свою до болю,
Він з пороху і відпочив в землі.
Сумна у недалеких смертних доля,
Погрязжих в запереченнях й хулі.
Як швидко час біжить у піднебессі,
Назавтра гримне в світі Божий гром,
Прийде кінець грішній бісовсткій месі,
І грішників зустрінуть голяком.
На Суд Страшний! Бо плакати вже пізно,
Тремтіти і молитись перед Ним,
З надією хто ждав, а також, звісно,
Пропащим, що не впали назовсім.
Весняний дощ,шпаки вже відспівали,
Тече з небес вода приємних мрій.
Природа тужить, все ми пригадали.
І поцілунок зрадника гіркий.
Переклад з російськоі.
П.Гончаров.