Ми любим те, у що ми вклали душу, –
малої миті, у величну мить.
І кожен знає, як душа болить,
коли не те, що хочу, – те, що мушу.
Ми любим те, у що ми вклали сили.
Підносим плід докладених зусиль.
Ми любим, щоб лунали звідусіль
подяки, на які ми заслужили.
Ми любим тих, у кого серце вклали, –
миттєвостями крапель і дещиць...
І лиш любов – найкраща з рятівниць,
яку ми всі усе життя плекали...