Перевод с украинского стихотворения автора Сырых Юлия
***
И давно уже холодно в доме,
Потому что повсюду зима.
Кнопки клацаю на телефоне,
Ощутить чтоб хоть каплю тепла.
Посреди этих символов мёртвых,
Не найти мне тот номер живой,
Но надеюсь в попытках истёртых
Обрести долгожданный покой.
Я стираю те цифры стираю,
Замерзающих пальцев не жаль,
Но никто до сих пор ведь незнает
К богу как позвонить, написать.
Нет ответа для горем убитых,
В своей слабости смерти ища,
Бог не знает такие молитвы,
Он оставил их слёзы дождя.
Хоть залейся ты болью и горем,
Не сойдёт с неба смерти покой,
Что не делай - ты щепочка в море,
Так живи если всё же живой.
Текст оригинала:
***
І давно уже зимно надворі
Та і в хаті та сама зима.
Кнопки дряпаю на телефоні
Все це мене, хоч як зігріва
Серед купи тих цифр і тих літер
Не знайду номеру одного.
Бо до бога, як треба дзвонити,
Ще і досі не знає ніхто
Я стираю ті цифри стираю.
Пальці мерзнуть вже так, що аж жах.
Ми до нього листи надсилаєм
Але не відповість нам ніяк.
Хто слабкий і хто жити не може,
Лиш о смерті його все блага,
Він залишився сам з своїм горем.
Бог не знає, що йому казать.
Хоч залийся ти горем і біллю,
Хоч горілку ти пий і не пий.
Все одно смерть із неба не зійде.
Тож живи, поки ще ти живий.