***
тиша між арт-обстрілами:
ти ланцюгом прив'язаний до маніячної вівчарки -
не кусає, тварюка,
просто тримає твоє горло в пащі.
ми мертві в точці А,
але живі у точці Б.
і все це відбувається одночасно.
***
біженці.
він – хлопчик-оленятко
з темними ріжками у світлому волоссі
i з золотими очима:
у них - боягузлива ніжність та цікавість.
а мама-олениха
з такими ж золотими очима,
але твердими як пальці на курку.
***
бузковий фольксваген
біля розбомбленої школи:
він стоїть там із перших днів вторгнення.
за місяці покрився голубиним послідом.
це душі вбитих школярів
щоранку в раю
слухняно чистять зуби і спльовують зубну пасту
на капот та дах.
***
ватерлінія божевілля.
життя до війни і після початку війни:
гарна жінка
із довгим чорним волоссям до п'ят,
і права половина її волосся зістрижена,
частина скальпу здерта,
і половина черепа випиляна,
і на ніжно-рожевій половинці оголеного мозку
хтось гасить снаряди як недопалки.
а жінка що дивовижно
співає сопрано
чудову сумну пісню про волю,
про кохання і силу і синє небо,
та пшеничне поле у чорних опіках.
*виявлені помилки та інші коментарі щодо якості перекладу вітаються