Залишилась сьогодні – одна!
Не сумую і гірко не плачу!
Сподіваюся, настрій не втрачу
І не буду зітхати щораз.
У природі буяє весна!
Пригадаю щасливі хвилини
І зберу їх, немовби перлини,
Хай вертають у миті тепла.
Попрямую стежинами мрій
У життя без образ і страждання,
Де збуваються спраглі* бажання
І не віє зневаги борвій.
Не журитись є безліч причин,
День весни обіцяє блаженство,
Світить сонце у вікна натхненно,
А душевна струна вже бринить…
*Спраглий – (перев. поет.) сповнений сильного почуття, пристрасті.