Радісні вірші не можу писати,
Бачу навколо розтрощені хати.
Сяють на травах не роси, а кров,
Сльози засмучених втратами вдов…
Ні! Я не можу писати про ласку,
Бачу бійця закривавлену каску.
В ранах – дерева, будинки, поля,
Стогне від болю і горя земля…
Вірші веселі писати не в змозі!..
Бачу не сонце, а небо в тривозі.
Ворог наводить ракетний приціл…
Ні! Не виходить безклопітний вірш!..
Втішні рядки рознеслись на уламки,
Відчай, зневіру, печалі всотавши…
Тепла, привітна, чудова весна,
Тільки життя забирає війна…