перевод стихотворения "Зачем прощаешь нам" Елены Мамчич (г. Чернигов)
Навіщо ти прощаєш нам,
Любове, настрій помилок,
Покрову намірів простих –
Відлюдників і спогади,
Пророцтво пряної весни,
І перший гомін сніжності,
Зовуть коли з собою сни
Недбалістною збіжністю?
Вся велич втрат, що ти спинив
Свідомості злим ляпасом,
Коли, блаженства зачинивши,
Кличеш знов на страту нас?
Нащо розгублено глуха,
Коли обличчя втрачене
Жорсткою пам'яттю гріха,
Під кроком, що не бачили?...
За грозами небес твоїх,
Світоглядного подиху,
Твій звичний пил давно вже зник,
Як і надії поклики.
В кутках тихої сивини
Спада, дрижить, і ковзає,
Твоєї чистота струни
І милість невпокоєна.
Під всепробаченням своїм
Зовеш у темноточину,
У владу злих осінніх зим
Поламаністю посмішки.
Довірою чужих вогнів
Щасливою й суттєвою
Молись за доньок і синів,
Пред вічністю миттєвою...
квітень 2024
ссылка на оригинал:
http://stihi.ru/2016/11/05/6564