632. Глечик Божий Ирина Самарина

Дмитрий Арутюнович Романов
перевод стихотворения "Сегодня Бог проснулся утром рано" Ирина Самариной (г. Полтава)

Сьогодні Бог прокинувся так рано…
Він скарги і прохання зачитав…
І з глечика всім людям без обману
Все бажане у серце наливав…
Та не в усіх відкритим було серце
І місце є для дива не в усіх.
То заздрість, як і ворожнеча преться,
То жадібність відніме Божих сил…

А в когось – сум по вінця є розлитий
Безвихідність, – струмить біда, як дим.
Він шкодував, що ті серця закриті…
Налити би любові, та куди?
І сумував, що люди не навчились
Серця і душі чистими хранить…
Вони с роками в серці кам'яніють,
Його перетворивши на граніт…

Але ходив, дивився й посміхався,
Коли серця закоханих зустрів.
І глечик брав, і від душі старався,
І щастя обережно їм залив…
Але народ розплескав все поволі
І благодаті щиру глибину,
Вину перекладали, що колола,
Забувши у собі знайти вину…

Якби уміли ми прощати в вірі,
І відпускати з вдячністю людей,
То міг би Бог не знати щастя міри,
І глечик віддавав би кожен день…
Сьогодні Бог проснувся на світанку.
Великий ящик скарг у дім несе…
А поруч – впав конвертик лиш на ґанку:
«Я дякую тобі, Господь, за все…»

квітень 2024

ссылка на страницу автора оригинала:
http://stihi.ru/avtor/labirint