Буг Південний між скелями в'ється,
Його з'єднують гарні мости,
Над ним сонечко ніжно сміється,
Досягає води з висоти…
Вітерець, він над хвилями віє,
На причалах притихлі човни,
У житті люди здійснюють мрії,
Та отримують радість вони.
Тут природа дарує нам чари,
Місто дивне щасливо живе,
Рідні кожному серцю Кумбари,
Куди глянеш навкруг все твоє.
Ось, чудові ліси зеленіють,
Парки, сквери, та Храми Святі,
Старовинні будинки сіріють,
До небес ідуть сходи круті…
Давнє місто, вночі часто сниться,
Моя Вінниця рідний мій край,
Це дитинства, чудова столиця,
Тут для мене замріяний рай…
Автор Геннадій Сівак.
11 квітня 2024 року.