"Армія... віра... мова..." І(?..) - нескінченна війна!
Цієї брехні полова відділена від зерна,
Що сіяв Господь у дУші сотвОрених Ним людей.
Політикум волю дУшить заради своїх ідей.
Бог кИдав з любов'ю в пашу насіння життя й добра,
Зробив раєм Землю нашу без диявольського тавра.
Він благостей чашу повну народам подарував,
До Неба стезю духовну для обраних збудував.
Та світ - в грошовім полоні, від Істини зводить пліт,
В безбожному спец-загоні від вогнища віри - гніт.
Знов іроди таборами на Господа повстаЮть,
Під чорними прапорАми із Ним боротьбу ведуть.
За норму приймають грішне, зганьбивши святий закон.
Як жити, скажи, Всевишній, бо множиться легіон
Розпусників-сатанистів, безвстидних гидких потвор;
Нема місця вірі чистій, руйнується душ собор.
Міняє ходу свідомість, прямується в інший бік;
Втрачає любов вагомість, стирається Божий Лик.
Порочне життя безглузде це - явний до пекла шлях,
Бо мислення заскорузле, свобода... але - в лапкАх.
В надії на перемогу всі заходи йдуть у рух.
Та чи це потрібно Богу, щоб воєн зростав злий дух?
Бо люди в сліпому гніві корОтять життю літА,
Створивши собі кумирів із тих, хто розп'яв Христа.
Безвірря погубить військо і мову відбЕре біль,
Розплати час дуже близько, смерть дмухає звідусіль.
"Над"-нація може зникнуть з країною "над"... разОм,
Пихаті повинні звикнуть й навчатися жить гуртОм.
Як понад усе Всевишній в думках бУде і серцях,
змінивши свій курс колишній, ми знайдемо вірний шлях!
07/07/2023/