Мороз сыграл мелодию-печаль…
Расслабленно вздохнуть смогли просторы,
Что ждали год цветенья пастораль,
Как каплю счастья в столь бездонном горе.
Вот он, давно забытый позитив:
Кошачий крик и нежность первоцветов…
Как научиться снова обрести
Покой и тихой радости приметы?
Исчез мгновенно толстый зимний лёд,
С высоких крыш закапали сосульки,
И солнце людям нежно шлёт привет,
ласкает улицы и переулки.
Из виртуальных вырвавшись тенет,
В восторге от прекрасных акварелей,
Творит стихи влюбившийся поэт,
Сплетает ямбы, дактили, хореи.
Пускай звучат его шедевры вновь!
Не медли, друг, настрой скорее лиру!
Цветёт весна, является любовь.
И дай нам Бог спокойствия и мира!
17. 03.2024
Яна Любичева
Березневе
http://stihi.ru/2024/03/17/1919
Мороз дограв мелодію сумну,
Розкуто й легко дихають простори,
Що цілий рік чекали на весну -
Краплину щастя у безодні горя.
Ось він, давно забутий позитив -
Котячий нявк, тендітні першоцвіти!
Як знов навчитись тішитися тим,
Відтанути, розслабитись, зрадіти?
Миттєво зник товстий зимовий лід,
З усіх дахів докрапали бурульки,
Ласкаве Сонце людям шле привіт -
Потроху пестить вулиці й провулки.
І, з віртуальних вирвавшись тенет,
У захваті від ніжних акварелей,
Творить дива закоханий поет,
Сплітає ямби, дактилі, хореї.
Нехай звучать нові шедеври знов!
Не квапся, друже - налаштовуй ліру!
Цвіте весна, з'являється любов,
І дай нам, Боже, спокою та миру!