Кого угодно, убить могут

Виктор Старик
   ХОЧ КОГО, ВБИТИ МОЖУТЬ

Спочатку, у мене очі на лоб полізли,
Коли привели мене, ангели у рай,
А як побачив там людей "нещасних",
Відразу на крила їм упав...

Тут були усі знайомі нам обличчя:
Міністри, депутати, мільйонери і мільярдери,
Як водиться, з коханками тепер,
Всіяки громадськи діячі...

-Як вони  потрапили сюди? - розповідай
                нам, Боже, не мовчи.

-Найкращі всі місця вони купили, а хто
продав, не знаю сам. Бо тут Герої
повинні бути, а не мерзотні шкури, дури
            і інша  шваль...

-Чому ж нема порядку в тебе?
Хто повинен бути в пеклі, гуляють у раю?!
А хто працює чесно, не краде і не бл....є,
Той все свое життя,на копієчки живе і не жирує.

-Буваю часто я відсутнім, а навколо мене..,
таки діячі!!! Що не тільки когось на небі
можуть обдурити, але і мого посланця  на землі.

-І що ж, так і будем, безправними жити на землі?!

-У них великі гроші, у них велика сила,
У мене - тільки крила, але  вони болять...
Хоч кого, вбити вони можуть,
І на небі, і з під землі дістать...
Хоч кого, вбити  можуть,
І на небі, і з під землі дістать...

Спочатку, у мене очі на лоб полізли,
Коли привели мене ангели у рай,
А як побачив там людей "нещасних",
Відразу на крила ім упав...
31.03.2024