Ностальгiя

Петр Скорук
 
(російському  емігранту)

Ця ваша ностальгія - для глухонімих сліпців.
Нелюдська учорашнього буття гримаса.
Ще вчора з вас, як лист капусти з голубців,
зривали шкіру і криваве оголяли м'ясо.

Мільйони вас поїхали й втекли,
зацьковані і вигнані, зневірені і хворі,
принижені, сиділи. Ви - «ссыкло»!Собі втовкли?
Своїх тортур зазнали і параші сморід.

Вбираючи свободу в груди, ніби еліксир,
лікуєте старі глибокі рабські рани?
Ви, відтираєте із душ тепер невільницький ясир!
Без дозволу по світу вільному мандруєте? Ще рано!

Хоча вганяли в вас горілку і свинець,
жорстокої «отчизны» переконливі уроки,
нехай останній не розтанув ще синець,
минуле не кляніть й не лізте у пророки!

Тим, хто довбешкою кивають в такт
ідеям і судилищам дурним, убогим,
ціна,  - совєцький ламаний п'ятак,
сліпим, глухим і отупілим від ідеологій.
 
Позаду все! Плакатам віри в вас нема!
Ви  живете у мачухи! У рашці (не в Росії)!
Ви - під сузір'ям Плахи і Сокири! І дарма
вам голосити вже про ностальгію!

2021 р.