Не питай музиканта, чому мовчазний,
Чому має задумливий погляд.
Не гадай по очах - чи то гордий, чи злий,
Чи натхнення сьогодні не поряд.
Без запрошення душу його не чіпай -
Там не місце пліткам чорноротим.
Не зважай на слова. Ти лише відчувай
Мову музики, вір її нотам.
Серед хаосу вуличної метушні,
В течії безупинного руху,
Там, де сяють вечірнього міста вогні -
Зупинись і уважно послухай.
Кожну зіграну ноту ти серцем лови -
У мелодії сповіді щирі.
Почуття ці глибокі сповна проживи
У надії, любові і вірі.
Вмить стають неважливі звичайні слова,
Коли музика ллється рікою.
Її мова - всесильна, правдива й жива,
Навіть вбивцю залишить без зброї.
Не розпитуй дарма мовчазного митця -
"Що з тобою, втомився чи мрієш?"
Ти прослухай наступний етюд до кінця -
І тоді все без слів зрозумієш...