Дивишся, хоч хочеш чи не хочеш,
в очі, що палають, мов огні...
Добрі очі? Чи недобрі очі?
Як би їх не сплутати мені?
Жив би й жив із добрими очима.
День і ніч вдивлявся б в той огонь...
Та якась недобра за плечима
зір закрила шатами долонь.
Розрізняти вчусь, все ще не вмію,
та, здається, відчуваю суть:
очі добрі душу так зігріють,
що недобрим – шансів не дадуть...