Немає Вас зі мною поряд-що ж зробити,
Хоч й мрію поскоріше Вас зустріть
І неважливо-навесні чи влітку-
В своїх палких обіймах задушить. ;
Отож потроху на снарядах я тренуюсь,
Щоб були сили Вас міцніш обнять,
Але, усе ж, я подумки відчую
Підтримку Вашу, милий Едуард. ;
Мені говорите Ви купу компліментів
Я ж неодмінно прагну досягти,
Чого бажаєте мені Ви, та щоденно (!!!)
Я наближаюсь до завітної мети.
І ось уже Вершина недосяжна
Перед очима в мене заблищить.
Без Вашої підтримки, мені страшно
Навіть Півкроку до мети зробить. ;
Так мрію, щоб могли Ви підхопити
На руки мене, якщо раптом я впаду,
Та поки що підтримує лиш Вітик,
Хоча від Вас підтримки часто жду!
Хотілося б, усе ж, її відчути,
Й одразу тепло стане на душі-
Усі печалі та невдачі знов забути
Та знов, як птах, літати в висоті.
Хай синє небо й сонце надихає
На подвиги Вас, милий Едуард.
Та знов підтримки Вашої чекаю,
Бо вірю, що діждусь її від Вас. ;