Підіймалось сонце в небо ,
Щоб зігріти білий світ,
Поглядало на дерева,
Оживляло первоцвіт.
Споглядало сонце луки,
Річку, поле і степи,
Воскрешало навіть звуки,
Фарбувало береги.
Обіймали ніжно землю
Сонцесяйні промінці,
Красоту її бентежну,
Що марніє у війні.
Гріло сонце полонини
І берези ніжний стан,
Поспішало у долини,
Щоб розсіяти туман.
Фарбувало вміло обрій
В золотисті кольори,
По траві пробігло мокрій,
Зазирнуло у двори…
Піднімалось сонце вище,
Усміхалося згори,
Пригадавши небо мирне
Без воєнної грози…