Я у всій цій красі загубився на мить,
Ось на небі дивись, яка пташка летить.
Ну ж бо глянь, яка зранку сьогодні краса,
Так блищить і сміється на квітах роса.
На своїй, не чужій, Богом даній землі.
В одну мить стало тяжко і сумно мені,
Так не рік і не два біль спустошує нас,
Забирає життя і любов без прикрас.
Я вклонився до долу, на землю упав,
І від горя і болю стогнав і благав,
Боже мій, чи Ти тут, бачиш сльози мої.
Твоя милість хай буде на нашій землі.