Писати вірш-це не мішки тягати,
бувають з різним тягарем оті мішки
я вже давненько мріяв написати
для вас свого вірша про пиріжки.
Мені їх напекла сьогодні жінка,
бо можна навіть вмерти від нудьги,
з квасолею,картопля і печінка,
хоч я обожнюю із сиром пироги.
Усі мабуть співали пісню й знають,
коли дівчину вкрали наші вороги
козак сказав:"Нехай дівчину залишають,
ну,а йому,щоб повернули пироги".
Від пирогів балдіє і село,і місто,
та я незнаю,хто їх зовсім не любив,
якщо ізюм й ваніль добавити у тісто
із сиром вийде три десятки пирогів.
Тепер життя тяжке подіями вирує,
щоб пам'ятали наші друзі й вороги,
бо вже тепер нікого світі не здивує,
що українці люблять з сиром пироги.
Якби була жива старенька мати,
я б повернутися в село своє хотів,
щоб там,заозером,у нашій рідній хаті
з печі наїстися із сиром пирогів.