Мр я

Лолита Литвиненко
Весіннє сонце припікає-
Воно мене у ліс манить.
Й на мене озеро чекає-
Я прагну подвиг повторить, ;

Який я навесні здійснила,
У березні 7 лід назад
Та лід на озері розбила
Я палицею й благодать

Тоді відчула неземную, ;;;
Коли звільнивши полин'ю
У воду тіло окунула
І неодмінно повторю

Я завтра подвиг цей, якщо ще
Залишивсь на озерах лід.
Й несила вже чекати довше-
Так мене озеро манить.;;

Стрибнути в озеро з розбігу
Чи окунутись в полин'ю
Я прагну з друзями зустрітись
Та мрію цю здійснить свою.

Мабуть вночі не стану спати,
Бо манить на озера знов
Й так тяжко ранку дочекатись,
Скоріш би час уже пройшов.