І.С.
Дорогоцінне все що між нами
То індикатор і лакмус довіри...
Вітер гуляє лютневий степами
Виє як звір той що рветься до звіра
Що як там буде - хто знав би, та мушу
Хрест свій нести тут. Ти там,
Мій Найкращий...
Лакмус довіри...
Не втратити душу.
Це з кожним кроком стає значно важче.
Кожна клітинка прекрасного тіла
Твого та кожен твій рух - то є скарб мій.
Поруч "зросла". То раніше тремтіла.
Від усього, звісно... Серце не камінь.
Та повертається знову і знову
Те відчуття, що ніяк не минеться...
Лакмус довіри - то довга розмова
Мовою тіла.
І мовою серця.