Інстинкт самозбереження лякає, це дівчина з косою, вас вітає.
Яка чудова посмішка у тебе, а очі запальні моя потреба.
Твоє тепло зігріє знову душу, тримай свої обійми дуже прошу.
Такий холодний світ без тебе, чомусь ховаєш погляди від неба.
Тебе забули смерті геть усі, тримаєш свою зброю на плечі.
Невинні залишаються на небі, ловити винних, це твоя потреба.
Нечисті душі налякай віршами, залиш на тілі прошу свої шрами.
Навчи їх розуміти де ти є, і покажи в крові своє слівце.
І знову брехунів лякає правда, а учнів їх затрусить, бо є карма.
Вони не вірять в тебе, бо не бачать, так їхні вуха вчили, ну пробач їх.
Твої слова переписали смертні, навмисно обдуривши всіх відверто.
Караєш усю землю за гріхи, та смерті очі, тут вони сліпі.
Усіх навчали розуміти силу, лякали лиш тобою, біль плаксива.
Кохання продали уявним грошам, дітей навчали душу їх порочить.
Вони не розуміють цих повчань, наука й школа, так усіх навчає.
Виходь із тіні, подивись на це, цей світ змінився покажи своє лице.