зранку

Елена Викман
Підтюпцем зранку - жваво гайнувати
Життя та каву, час та шоколад.
Он маше рукавом земля, бруната,
Мов кава с краплей молока. Назад
Подивишся - там квітне та регоче,
Рятується від долі та співає
Вперед подивишся - повітря точить
Не дзвонів перегук, а дзвін трамвая
У Київі… Аби що не дивиться.
Назавжди - свист спідниць - летить весна
Над мжичкой рясною встає ясниця,
То ненадійна, то така міцна.