перевод стихотворения Александры Кессо "Когда болит" (г. Санкт-Петербург)
Коли болить у лобі, й кожен ескапіст
Готовий вже прийняти дійсність за монету,
Скрутивши губи знов, насвистував він свист,
Немов страху нема лишитися без центу.
Немов страху нема, а, втім, який же страх
Чим далі в темний ліс, тим виспатись зручніше,
Зарившись у снігу, щоб на твоїх вустах
Крихкий не танув лід – по родимках, по віршах
Ніхто би не впізнав, а далі на бігу
Позаочі втекти, щоб не зустрілись люди.
Чекати скільки ще щасливого шляху,
Коли його слідів, нажаль, уже не буде.
Ця неповторна мить – запам'ятай, прийми.
Як радісно в бою, в науці хоч гіркоти.
Ми бути втомимось хорошими людьми,
І виберем життя – й не віддамо нікому.
лютий 2024
ссылка на оригинал в ВК вот:
http://vk.com/wall-36402811_24100