Так. є завжди й за що нам Бога прославляти
Але ж бо в Україні тужить он над тілом мати
Свойого сина. Якого з поля бою були привезли
Такі ж самісінько бо ріднії комусь чужі сини
Котрих же також породила була їх жінка-мати
А зараз їм потрібно буде їхати щоби вбивати
На себе схожих.Що воювать оце до них прийшли
Вони також мабуть бо є чиїсь ото мужі, сини
Але котрим наказ дав їхній цар що б воювали
В чужім краю.І щоби убивали та й гвалтували
Нарід що незалежно був від них хотів що жить
Й за те повинен зараз буде плакать і тужить
Увесь той люд . Над тими що лежать в могилі
Оплакують їх рясно очі, скроні враз посивілі
Й запитують: за що Ти Господи був оце послав
Цю кару. Що б кат старий в кремлі був лютував
В своїй безсильній люті до всього ото живого
Важко повірити у те що знає він Живого Бога
Коли так поступа не боячись сьогодні на землі
Мабуть же не боїться він (варитися в казані)
В чому Гундяєв мабуть його постійно запевняє
Бо й сам Кирило певно страху Божого не має
Хоча ж бо й носить він на пузі цеп і хрест
Та й запевняє всіх що знає ж: Ісус воскрес
Але також і зброю вбивати він благословляє
Йому байдуже що десь мати там ридма ридає
Чи дітки. В кого їхніх рідних були відняли
Страшнії дні російсько - Українсбкої війни
Але ж і в такі дні багато хто прийма Христа
Довіривши своє життя в пробиті Бога Руки
А лихоліття показує те що життя то- марнота
То й краще бути в поєднанні з Богом духом !