Сліпого Півня фантастичний рік,
І, ніби-то, про нього вже писав.
Мабуть, найбільше емоційним став.
Ніколи не забуду це, повік.
А там зустрінув дивний "Дивосад",
Де, як вино, казки переливались;
Царя лихого, відьму, генерала,
Як те сміття, прибрали неспроста.
Та, зрештою, є інший вірш про Півня – про те, як волю втратив на бігу,
Инакші нерви, помста СБУ,
Й на берегу Десни – вогні із півдня,
Річки, Новгород-Сіверський, квартирник,
І "Голубі озера", і Горсад
Колишуть спогадів моїх зірковий сад,
ріку надії, що текла до миру.
лютий 2024