Осел себе царем оголосив.
Старався так, що аж з лиця змарнів.
Бо кожному, кого він зустрічав,
"Я - цар у лісі нашому!"- казав.
Сміялись звірі: "От, осел дурний!
Наш цар - то Лев, великий і страшний!
Осел - брехун! Смішна його брехня!
Оголосилося б іще царем Щеня!!
Але Осел геть спокою не знав!
І вдень, і ввечері він голосно кричав:
"Я - цар у цьому лісі! Цар - це я!
Все навкруги - то цАрина моя!"
Шатобріан сказав,* якщо брехня
повторюватись довго-часто буде,
якою б не була та маячня,
її сприйматимуть за правду люди.
Навряд, Осел читав Шатобріана.
Та в лісі вже кричать йому: "Осанна!"**
*"Брехня, повторена тисячу разів, стає правдою" - автором фрази часто називають Йозефа Геббельса, але історики стверджують, що вона належить французькому дипломату Франсуа Рене де Шатобріану(1768-1848).
**Молитовний вигук стародавніх євреїв і християн: спаси!, порятуй!
За портрет Осла дякую Інтернету (адреса сайту, на жаль, не відображається)