З поверненням, Любий

Анна Владиславовна Смолякова-3
І.С.

Я від тебе не маю і мати не зможу дитину...
Та не знаю нічого про те, що у тебе на серці
Після пекла. Але відчувай - я тебе не покину
У мінливих світах та полоні обставин, що зветься
Справа честі...

Нажаль, вже не та дівчинонька тендітна
Що тобі б дарувала мрій здійснення щирих, юначих...
Ми вже надто дорослі щоб марити... Різноманітна
Маячня заважає дорослим...
Та добре що бачу

Звістку - цілий. Живий. Потім чую...
Коли так погано
Коли знову і знову сама тут "готуюсь до бою"...
Але ти розумій... Мій єдиний ти, мій бездоганний...
Що для тебе - все краще. Що все моє справжнє з тобою.

А воно не бурхливе... Не вбивче. Тебе не обтяжить.
А воно - споконвіку долає кути-перепони

Не турбуйся, я встану.  Нажаль тільки втратила майже
Розуміння, що в джунглях не сили - ЛЮБОВІ закони!

Зберегла у собі що змогла, але втрати великі
Ти мені те прости. Бо могло бути ліпше нам... Мабуть...

Та "з плеча" твого біль "відведу"... Вітер виніс пилинки...
Бо ціную і знаю

Мене ці долоні не зрадять.

15. 01. 2024