Горю й згоряю поглядом твоїм.
То спалахну на мить, то знов згасаю.
Смаглява ніч несе журбу в мій дім,
Та іней холоду у коси заплітає.
Тріпоче біль самотністью в мені.
Стежки заспоришіли поміж нами.
І плинуть спомини бентежні і сумні,
А я люблю, жагуче, до нестями.
Пливу крізь млу нездійснених надій,
Натомлена, чужа і некохана.
Пекучою сльозиною з-під вій
Тече остання сповідь бездиханна.
Несе її недолі бистрина.
Засмучену - її вже не спинити.
Свій хрест тяжкий нестиму я одна,
Одна, тебе до відчаю любити.