Знов зима про себе нагадала,
Білими метеликами нам.
Їх принесла дуже сіра хмара
І розсіяла по полю і садкам.
Засівала щедро і дбайливо,
Ніжний килим виткала землі.
Душам і очам стало так мило,
Як бальзам був той небесний плід.
Дуже дивні Божі ті створіння,
Звісткою до нас летять з небес,
Про Його благословіння
І що Він Творець всіх, всіх чудес...