Не люблять віршів тільки черстві душі.
Та навіть їм читаю я вірші.
Читаю вірші не тому, що мушу,
а через те, що вірші – зміст душі.
Душа частіше плаче, ніж співає.
Вірші частіше родяться зі сліз.
Пишу про все, що душу зачіпає,
про все, що пережив і переніс.
У віршах я перед людьми безгрішний,
хоч часто черствих щирістю смішив.
І не люблю чужі читати вірші,
ті, що зросли зі слів, а не з душі.
Плекаю вірші не тому, що мушу,
а через те, що вірші – сенс душі...
Не люблять віршів тільки черстві душі.
Та навіть і для них пишу вірші...