Далеко за горами синіми
Моя Україна, мій дім…
Зима там продовжує витівки
І бродить погибелі тінь.
Там вітер, мороз і метелиця,
Природа чекає весни.
Там колесо розпачу вертиться,
Страждає земля від війни.
А я лиш хурделицю згадую,
На небо похмуре дивлюсь,
Хвилини життя свого спалюю
І справжню чекаю зиму.
Шукаю розраду на озері,
Де лебеді, чайки, качки…
І, очі закривши утомлені,
Складаю про долю рядки…
Не чую тут гулу гарматного,
Луна лиш гуде у душі.
У затишку миру уявного
Лікую душевні рубці…