Два роки майже йде війна,
А я минуле згадую.
Найкращі мрії і життя
Поставлені на паузу.
Живуть проекти лиш в думках,
Всі задуми зруйновані.
З печаттю горя на вустах
Надії всі поховані….
Минають дні, та від ракет
Земля не знає спокою,
Вже вся просякнута плачем,
Немов росою божою…
Нестерпно довга ця біда,
Як затягнулась пауза!..
Здається, що в душі – пітьма…
А нелюди не каються!
Спалити хочуть у вогні
Кати життя і мрійництво,
Та ми незламні у борні
І в перемогу віримо!..