Хвиля смутку

Галина Чехута
Ось-ось свої відкриє Всесвіт двері,
Щоб рік новий на Землю зміг зійти.
Так хочеться його зустріти врешті
І побажати, щоб не знав біди.

Земля велика. Навіть клімат різний.
Де – сніг, де – спека, де ідуть дощі…
Де – мир і спокій, де – негідник злісний
Життя людські мордує у вогні.

Сьогодні хтось – в атаку без вагання!
Хтось мріє про здоров'я еліксир…
У кожного з людей – свої бажання,
Та спільне є у всіх – це щастя й мир!

У миті болю, остраху, зневіри
Так хочеться повірити в дива!
Ось знов шахеди роєм налетіли…
А в серці хвиля смутку ожива…