Останній грудня день,
А за вікном – весна.
І сонце світить, і пташки літають.
Повітря – наче ель!
Блакить, така легка,
Милує, ніжить… І хмарки вітають…
А вдома – сніг, мороз,
Тривоги і війна…
І знову траур, чорний подих смерті.
Немовби смерч пройшов…
Горить весь день свіча,
Прогірклу чашу п’є бентежний вечір…
Не бачать очі чар,
Нервовий в горлі спазм,
Думки, мов нетля, від єлею свічки…
В жалобі рідний край,
Загублені життя,
Тривожно б’ється серце України…