Зима – Королева,
Та тільки без снігу!
Посипала трохи і зникла кудись.
Чи то сьогоднння
Забрало утіху,
Чи розпачу ноти, чи вітер гучний?..
Ледь-ледве у лісі
Прикриті поляни,
Без снігу нудьгує холодна земля.
Писала б я вірші
Про сніг і про чари,
Та тільки сумує від лиха душа.
Ось знову весь ранок
Країна – в тривогах!
Палають будинки, вирує вогонь!
Сполоханим птахом
Душа – у поклонах!
Вкриває пушинки задушливий смог…
Ракети жбурляють
Негідники вражі,
Нічого святого – у ницій душі.
Тому й не кружляють
Сніжинки у вальсі,
Бо їм не святково! Природа – в журбі..