Ти потрiбна менi

Александр Ноцкий
Ти потрібна мені… Як повітря змарнілим легеням…
Як липневеє сонце натомленим груднем очам…
Як нервовим рукам зігріваюча душу кишеня…
Як молитві без слів у відлунні захований храм…

Ти потрібна мені… Як роса на світаночку лукам…
Як вируючий квітень в холодних обіймах зими…
Як малюсінький шанс не піддатися страхам і мукам…
Як можливість пізнати, що я в цьому світі - це ми…

Ти потрібна мені… Як стежина до рухів останніх…
Як пояснення щире всьому, що я бачив і знав…
Як дарунок на щастя знайтися у вічнім коханні…
Як Всевишнього голос, що тільки для мене лунав…