Сон

Анатолий Уминский
Сон /переклад з укр./

На паншчыне пшаніцу жала;
Стамілася; не спачываць
Пайшла ў снапы, - пашкандыбала
Івана сына гадаваць.
Яно спавітае крычала
У халадочку за снапом;
Разпавіла, пашкадавала,
Папесціла і нібы сном,
Над сынам неяк задрамала.
І сніцца ёй: той сын Іван
Так прыгожы і багаты
Ужо заручаны, жанаты
На вольнай бачыцца, - бо й сам
Ужо ні панскі, а на волі;
І на сваім вясёлым полі
Удвух сабе пшаніцу жнуць,
А дзетачкі абед нясуць...
Прачнулася - няма нічога!..
На Ваньку глянула; ўзяла
Яго, ласкава спавіла
І ко'пу дажынаць пайшла.
Пакуль ня чутна вартавога.
* Анатоль Умінскі
27.12.2023г.

Сон

Нa панщині пшеницю жала;
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, – пошкандибала
Івана сина годувать.
Воно сповитеє кричало
У холодочку за снопом;
Росповила, нагодувала,
Попестила, і ніби сном,
Над сином сидя, задрімала.
І сниться їй: той син Іван
І уродливий, і багатий,
Уже засватаний, жонатий,
На вольній бачиться, – бо й сам
Уже не панський, а на волі;
І на своїм веселім полі
Удвох собі пшеницю жнуть,
А діточки обід несуть...
І усміхнулася, небога.
Прокинулась – нема нічого!..
На Йвася глянула; взяла
Його, гарненько сповила,
І копу дожинать пішла,
Поки не чути ланового.
*. Тарас Шевченко.