Якщо болить душа стараюся мовчати,
Ховаю далеко в глибині свій біль.
Бо тоді знову захочеться кричати.
Неначе на живу рану сиплять сіль.
А рана кровоточить і кровоточить,
Ламає душу так, що аж тріщить.
Ніщо на світі її уже не тішить,
Нема пігулок, щоб можна залічить.
А серце заливається сльозами,
Та зовсім не від труднощів життя.
Як пережити цю війну всім мамам,
Щоб для синів відкрилось майбуття.
Бо хто утішить і зігріє її душу,
Кому вона всміхнеться, як весна.
Душа болить...мовчати змушена,
Хоч роз'їдає душу тишина німа!!!