Дивлюсь на календар,
Ще трохи – й рік Новий,
А за вікном – не дощ, а справжня злива!
Калюжі – на стежках,
А з неба зникла синь.
Здається, зробиш крок і буде вирва.
А як же буде йти
Новий, ще юний рік?
Йому в таку сльоту не буде зручно…
Крізь вогнище війни
(Не бачити б вовік!),
Крізь втрати у бою – до болю смутно…
Росте лавина зла,
Руйнуються життя…
Журба бере в полон надію й віру…
В сльозах уся Земля…
Що думає зима?
Чому мовчить Господь?.. Не розумію!!!