Лекало для люстерка

Александр Ноцкий
Тебе шукаю серед слів…
Тебе одну, кохана.
І неба твого дивний спів
мої лікує рани.

Я знаю, ти єдина…
До тебе серце лине…
Світанки нам дарують світ,
як Б-г дарує Сина
спокутою провини
за дикі мари наших літ…

І хай невпинно плине час -
для нас його немає,
бо світ цей виключно для нас
явив кохання раєм.

З тобою я довіку…
Ти - радощі без ліку…
Я снігом вмиюся вночі,
як кожен споконвіку,
а ти мені про крики
обійм своїх прошепочи…