До Душ

Чертежи Разума
Тебе я ледве прийняв до душі і завмер, ніби на мить опинився вдома мрій, а описати не вистачить ні букв, ні камер, скільки рідного може бути в незнайомій людині на відстані ? холодні руки стиснувши теплими твоїми,просто дивився і собі не вірив, а ти так легко поглядом за мить у мені відчинила всі двері, і ми сміялися над чимось вічним, кричали є , що своє збудуємо,  як добре, що є випадкові зустрічі мрій що рятують від болю, і навіть якщо в душі гроза, або став порожній, нещасний, зламаний, можна притулитися до тебе, заплющити очі, і в ту ж мить опинитися вдома де буде ніжний голос біля мене, де будуть твої жарти про помідорку, де віртуальність телеграму зіткнеться із реальністью до поцілунків та погодинному сексута отримання насолоди від один одного, там де буде ясність відчуття ейфорії кохання. Та взаємне  відчуття  оргазму яке призведе до дітей де слово Віталя йди сюди стане дійсністью, що прижму до стіни і не відпустю без пристасті, де я тобі скажу будь моєю жінкою