Треба поспiшати

Галина Чехута
Білим простирадлом вкрилися поля,
Грудень незабаром скаже нам “прощай”.
Небо синє-синє дивиться на світ,
Все навкруг застигло у магічнім сні.

Сонна тиша всюди розливає млість,
Навіть голос Музи тоне у імлі.
В білому – дерева, луки і двори,
Одяглась смерека в білі кольори.

Лиш вода джерельна пробиває сніг,
Б'ється, наче вена, що відчула біль…
А Зима кружляє, пише свій сюжет,
То мете, то сяде тихо під кущем.

Швидко, як же швидко пролітає час!
Треба щохвилинно дбати про запас.
Прийде непомітно весняна пора,
Дощик прозаїчно змиє сонний чар.

Намалюють ранки весняний муар…
Треба поспішати, не втрачати пал!
Грудень, Січень, Лютий! Вітер і Мороз!
Вигадок рішучих жде зими прогноз!..