Сьогодні важко! Та у серці віра
Ясніє незгасаючим вогнем:
Ми здужаємо лихо, зборем звіра,
І буде мир і звершення момент!
Нарешті всі, розсіяні по світу,
Повернуться, відчувши в горлі ком,
Згадають бідування і зневіру,
Години хвилювання і безсонь.
Батьки і діти знову будуть разом!
Війни страшної стихне вітролом!
Злітатиме до неба радість птахом,
І буде сміх лунати за столом!
Волошки, маки заховають вирви,
Прикриє шрами молода трава…
Відчують душі гармонійні ритми,
Утіхою повіє від рядка…