462. Палають вирши

Дмитрий Арутюнович Романов
Палають вірші боляче в каміні,
Кричать від болю букви та слова,
А автор попиває чай з малини –
Він трохи кислуватий є на смак.

Палають там чорнила, целюлоза,
Тому що автор втратив світлий глузд;
Палають вірші, і палає проза,
А вузлик дум пішов – не повернувсь.

Серця порожні в читачів віднині –
Даєш лише солодке на столі!
Нема книжок на шафі в магазині –
Видовища й м'який пухнастий хліб.

На нього тільки попит є. Каміна
Набитий рот правдивої брехні4
Палають вірші – пропивають димом
Повз наші очі в Новорічну ніч.

грудень 2023

Русская версия:
http://stihi.ru/2020/02/13/6420