Не знаю я, куди, від чого я біжу?
Що стріну тоді, крокуючи в безодню?
Що стріну в тих краях, як вийду за межу?
На що чекати там, я думаю сьогодні.
Тож зупиніть цей бій і праведну брехню!
Даремно кричите на світ, що він поганий.
Життя не заслужив – убийте, я молю,
Удома сидячи, зализуючи рани!
Загинути за вас – дводушника в труні,
Та наче я і за – самому б не стріляти.
Лишилось лиш чекати з якорем на дні,
Допоки той снаряд не зробить з нас салямі.
Чи в клітку я біжу, років колишніх дух,
Стрибнувши в небуття цим передсмертним граєм?
Куди ж біжу, скажіть, – чи в рідний склеп мій рух,
Який мене в собі самого й поховає?
грудень 2023
Русская версия:
http://stihi.ru/2023/11/30/3651